Вітаємо у Швейцарії. Ласкаво просимо до профспілки Unia.

• Що треба знати про в’їзд і перебування у Швейцарії?

  Швейцарія дозволяє українським громадянкам і громадянам в’їжджати без біометричного закордонного паспорта, візи, а також без вакцинації від Covid-19, за відсутності в окремих випадках вагомих причин проти в’їзду.

  Принаймні до 31 травня 2022 року біженці з України можуть безкоштовно користуватись у Швейцарії громадським транспортом у 2 класі на всіх маршрутах, зазначених у подорожній картці GA.

  Федеральні центри для біженців BAZ: це здебільшого перше місце явки біженців. Тут здійснюється реєстрація. Особи, які ще не мають житла, короткочасно (на 1–3 ночі) розміщуються в BAZ.

  • Додаткова інформація: Державний секретаріат із питань міграції SEM
  • Додаткова інформація щодо громадського транспорту: Alliance SwissPass

• Групи осіб
  • Громадяни України та члени їхніх сімей: партнери, неповнолітні діти та інші близькі родичі, які на момент втечі перебували під їхньою повною або частковою опікою чи піклуванням.
  • Особи іншої національності чи особи без громадянства, які шукають захисту, а також члени їхніх сімей, які мали міжнародний чи національний статус захисту в Україні до 24 лютого 2022 року.
  • Особи іншої національності чи особи без громадянства, які шукають захисту, а також члени їхніх сімей, які за допомогою дійсної посвідки на короткострокове чи тимчасове проживання можуть довести, що мають право на проживання в Україні та тривалий час не можуть повернутися на батьківщину.

  Усі, хто не відповідає цим чинникам, можуть просити захист у межах клопотання про надання притулку.

• В’їзд/отримання статусу захисту
  • В’їзд можливий без візи чи біометричних закордонних паспортів.
  • Реєстрація та клопотання про надання статусу S загалом оформлюються в міграційних центрах із надання притулку (BAZ). Строк: 90 днів.
  • Ті, хто проживає у приватних осіб, можуть пройти онлайн-реєстрацію та подати клопотання про надання статусу S. SEM підтвердить отримання вашого клопотання та запросить для реєстрації у BAZ.
• Возз’єднання сім’ї

  Під час надання статусу захисту S враховується збільшене коло сім’ї: партнери, неповнолітні діти та інші близькі родичі, які на момент втечі перебували під їхньою повною або частковою опікою чи піклуванням.

• Стандартна процедура

  Реєстрація (особисті дані, відбитки пальців) і коротке опитування в BAZ, потім рішення SEM про надання захисту.

• Право на оскарження
  • Рішення про надання статусу S можна оскаржити лише в разі порушення основного положення «Єдність сім’ї» (ст. 68 абз. 2 і ст. 69 абз. 2 Закону про біженців).
  • Щойно надано статус S, стандартна процедура для визначення надання притулку припиняється (ст. 69 абз. 3 Закону про біженців)
• Права на тимчасове проживання
  • Особам надається посвідчення типу S. Воно не є рівноцінним посвідці на тимчасове проживання (ст. 74 Закону про біженців).
  • Особи, які потребують захисту, закріплюються за кантоном тимчасового проживання.
  • Через 5 років вони отримують від кантону приписку на тимчасове проживання (якщо тимчасовий захист ще не скасовано), дійсну до скасування тимчасового захисту.
  • Через 10 років кантон має право надати посвідку на постійне проживання.
• Тривалість тимчасового проживання
  • Спочатку строк обмежується 1 роком. З можливістю подовження (ст. 74 абз. 2 Закону про біженців)
  • продовжено до 04.03.2026
  • Рішення про подовження та термін скасування приймає Федеральна Рада Швейцарії.
• Трудова діяльність
  • Право на трудову діяльність, починаючи з моменту отримання статусу захисту S (ст. 75 Закону про біженців) (3-місячний строк очікування скасовується Федеральною Радою).
  • Початок роботи чи зміна місця роботи має узгоджуватися в обов’язковому порядку (клопотання подається роботодавцем до кантону) (ст. 53, 64 Положення про дозвіл, тимчасове проживання і трудову діяльність (VZAE)).
  • Право на трудову діяльність, починаючи з моменту отримання статусу захисту S (ст. 75 Закону про біженців) (3-місячний строк очікування скасовується Федеральною Радою).
  • Початок роботи чи зміна місця роботи має узгоджуватися в обов’язковому порядку (клопотання подається роботодавцем до кантону) (ст. 53, 64 Положення про дозвіл, тимчасове проживання і трудову діяльність (VZAE)).
  • Дозвіл на трудову діяльність найманого працівника в разі дотримання місцевих, професійних та типових виробничих вимог щодо заробітної плати та умов праці (ст. 22 Закону про іноземців та інтеграцію (AIG)).
  • Дозвіл на трудову діяльність самозайнятої особи в разі виконання необхідних фінансових і виробничих умов та наявності достатніх власних засобів до існування (без перевірки загальноекономічного інтересу, без квоти) (ст. 19 літ. b і c AIG).
  • В іншому — відповідно до Закону про іноземців та інтеграцію (AIG)
• Освіта
  • Право вимоги достатнього безоплатного шкільного навчання (ст. 19 Федеральної конституції Швейцарської Конфедерації (BV)).
  • До 16-річного віку, потім обов’язкове шкільне навчання закінчується.
• Подорожі в межах Швейцарії

  У період з 1 березня 2022 року до 31 травня 2022 року особи з України мають право на безоплатний проїзд у громадському транспорті (2-го класу) за використанням єдиного проїзного квитка (GA) і пред’явленням посвідчення типу S, посвідчення, яке замінює визначене посвідчення типу S, чи клопотання про надання тимчасового захисту (статусу S) (https://www.allianceswisspass.ch/ukraine)

• Здоров’я
  • Медичне страхування відповідно до Закону про медичне страхування (KVG). Послуги у випадку хвороби, нещасного випадку (в разі відсутності страхування від нещасних випадків) і материнства. Кантони можуть обмежувати вибір страхування та постачальника медичних послуг (як і для осіб, які шукають притулку).
  • Страхове забезпечення після подачі клопотання
• Постійне проживання й подорожі закордон
  • Особи, які мають статус захисту S та дійсний закордонний паспорт, можуть виїжджати закордон без отримання спеціального дозволу й повертатися до Швейцарії (ст. 9 абз. 8 Положення про видання проїзних документів іноземцям (RDV)). Слід звертати увагу на умови в’їзду в іншиі держави. Особи, які потребують захисту та не мають закордонного паспорту, можуть оформити паспорт для іноземців (ст. 4 абз. 2 літ. b RDV).
  • Особи, які потребують захисту, ризикують позбутися гарантії захисту, якщо вони довгий час перебувають на батьківщині або в країні походження чи постійно туди повертаються.
• Особи з особливими потребами
  • Під час розміщення за можливості слід враховувати особливі потреби неповнолітніх дітей без супроводу (UMA), сімей та осіб, які потребують догляду.
• Проживання
  • Після реєстрації в міграційних центрах із надання притулку за потреби організовується проживання на короткий строк.
  • Потім виконується розподіл по кантонах і розміщення в їхніх структурах.
  • Існує можливість приватного розміщення або проживання у родичів, знайомих чи в сім’ях, які приймають на тимчасове проживання, через Швейцарську організацію допомоги біженцям у співпраці з партнерськими організаціями (HEKS, Caritas, SRK, Армія Спасіння, SAH і Campax).
  • Приватне розміщення враховується під час розподілу в кантони.
• Скасування статусу захисту
  • Статус захисту скасовується загальним розпорядженням Федеральної Ради (ст. 76 Закону про біженців).
  • Перед винесенням рішення зацікавлена особа отримує право прийняти участь у судовому слуханні. За наявності ознак переслідування суд вислуховує причини для надання притулку (ст. 29 Закону про біженців).
• Докладніше (українською та російською мовами).
  • SEM

  • Швейцарська організація допомоги біженцям

Робота у Швейцарії

• Різні види трудових договорів

  У Швейцарії розрізняють види трудових договорів, які зазначено далі.

  Індивідуальний трудовий договір (EAV)

  • Регулює індивідуальні права та обов’язки працівників і роботодавців.
  • Принципово не підпорядковується приписам про дотримання певної формий може підписуватися — за винятком договору учнівства — усно. Проте з міркувань наявності доказів, письмова форма договору є переважною для обох сторін. Працівникам слід завжди наполягати на підписанні письмового договору (мінімальний зміст: дані роботодавця та працівника, діяльність, час роботи, заробітна плата, початок роботи, робоче місце, дата, підписи обох сторін).
  • Може бути строковим чи безстроковим.

  Існують окремі спеціальні положення, які мають узгоджуватися лише письмово, наприклад заборона недозволеної конкуренції.

  Колективний трудовий договір (GAV)

  • Підписується між спілками роботодавців і працівників.
  • Визначає мінімальні умови (наприклад, мінімальні заробітні плати), які не повинні порушуватися індивідуальними трудовими договорами.
  • Може бути загальнообов’язковим (для всіх підприємств галузі) чи необов’язковим для всіх (а лише для членів спілок, які підписали договір).

  Типовий трудовий договір (NAV)

  • Видається федеральними органами влади чи кантонами.
  • Регулює трудові відносини з визначенням робочого часу, відпусток, термінів для розірвання договорів тощо.
  • Умови NAV є чинними для трудових відносин, які підпадають під нього, якщо в індивідуальному трудовому договорі не узгоджено інше.

  Інформація про колективні трудові договори

  Під час підписання колективних трудових договорів Unia робить усе можливе, щоб забезпечити максимально сприятливі умови праці для всіх працівників, які працюють за договором GAV. Однак профспілка не може існувати без членства: чим більше учасників в Unia, тим кращих умов вона може домогтися для колективних трудових договорів (GAV).

  Огляд загальнообов’язкових договорів GAV і NAV, які видані кантонами чи федеральними органами влади, з переліком мінімальних заробітних плат можна знайти на сайті Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

  Банк даних GAV профспілки Unia містить докладну інформацію майже про 260 колективних трудових договорів.

  1. https://www.seco.admin.ch/ (D, F, I, ENG)
  2. www.gav-service.ch (D, F, I)
• Мінімальна заробітна плата у Швейцарії

  Швейцарське законодавство не визначає мінімальну заробітну плату. Лише кантони Невшатель, Юра, Женева і Тічино визначили мінімальну заробітну плату на своєму рівні. Обов’язкові положення стосовно заробітної плати зазначаються в колективних трудових договорах. Для галузей з недосконало організованими профспілками та без GAV компетентний орган влади (кантону чи Конфедерації) може видати NAV із визначенням умов заробітної плати.
• Калькулятор заробітної плати

  Онлайн-калькулятор Об’єднання швейцарських профспілок (SGB) надає інформацію про заробітну плату, типову для Швейцарії з урахуванням вашої освіти, та дозволяє порівняти різні заробітні плати.

  1. www.lohnrechner.ch (D)
  2. www.salaire-uss.ch (F)
  3. www.salario-uss.ch (I)
• Що робити, якщо заробітна плата не виплачується?

  У разі невизначеності чи затримки заробітної плати працівники не повинні чекати, вони мають негайно поговорити з роботодавцем чи звернутися до профспілки.

  • Якщо існує підозра, що заробітна плата виплачена неправильно, спочатку потрібно звернутися до роботодавця. Працівники, які працюють за GAV, повинні мати при собі актуальну редакцію цього договору. У разі порушень правил слід звернути на це увагу роботодавця.
  • Якщо роботодавець виплачує заробітну плату частками чи із затримкою, слід з’ясувати, чи немає в компанії фінансових проблем.
  • Якщо роботодавець затримує заробітну плату, працівник має повідомити йому про це в письмовій формі та зазначити термін виплати заробітної плати. Якщо роботодавець не реагує, слід негайно звернутися до профспілки!
  • Якщо компанія потрапила в скрутне фінансове становище, то в найгіршому випадку їй загрожує банкрутство. Однак це не означає, що всі права вимагати виплату заробітної плати втрачаються. За певних умов у разі виконаної роботи існує право на так зване відшкодування в зв’язку з банкрутством. Це відшкодування виплачується громадською касою на випадок безробіття за місцезнаходженням роботодавця. Воно покриває заявлені претензії на заробітну плату протягом 4 місяців до відкриття конкурсного виробництва. Щоб таке відшкодування набуло чинності, працівники мають діяти зазначеним далі чином.
    • Подати клопотання про відшкодування в зв’язку з банкрутством можна лише протягом 60 днів.
    • Строк починається з оголошення про банкрутство в офіційному бюлетені.
    • Клопотання слід подавати в компетентну громадську касу на випадок безробіття за місцезнаходженням роботодавця.
    • Якщо протягом цього строку працівники не пред’являть свою вимогу, вони втрачають право вимоги на відшкодування в зв’язку з банкрутством.
• Рівність оплати

  У Швейцарії заборонено платити за однакову роботу жінкам менше, ніж чоловікам. Однак нерівні заробітні плати досить поширені.

  • Якщо у вашого роботодавця понад 100 працівників, то за законом кожні 4 роки він повинен аналізувати рівність оплати та перевіряти її через незалежну установу. Про результати такого аналізу він має повідомити своїм працівникам.
  • Якщо у вас є підозри, що вам несправедливо платять менше, ніж колегам з такою ж кваліфікацією та спеціалізацією, зверніться до профспілки та проконсультуйтеся стосовно подальших правових заходів.
• Святкові дні та відпустки

  Святкові дні

  1 серпня (національне свято) є єдиним святковим днем, визначеним на федеральному рівні. Кантони мають право визначати додатково щонайбільше вісім святкових днів.

  Якщо святковий день припадає на традиційно вихідний день, право на компенсацію виключається.

  Святковий день, який припадає на відпустку, не можна зараховувати як день відпустки.

  Відпустки

  Далі зазначені найважливіші законодавчі положення (GAV часто містять більш докладний перелік).

  • Усі працівники мають право вимагати щонайменше 4 тижні відпустки на рік. Відпустка працівників, яким ще не виповнилося 20 років, має становити щонайменше 5 тижнів (ст. 329а абз. 1 Зобов’язального права (OR)).
  • Відпустка надається протягом поточного року, при цьому її мінімальний строк становить 2 тижні без перерви (ст. 329c абз. 1 OR).
  • Як правило, час відпустки визначає роботодавець. Однак він повинен враховувати побажання працівників настільки, наскільки це відповідає господарчим інтересам (ст. 329c абз. 2 OR).
• Непрацездатність через вагітність, хворобу чи нещасний випадок — права та обов’язки

  Сповіщення роботодавця

  Якщо ви непрацездатні, ви зобов’язані негайно сповістити про це роботодавця відповідно до внутрішнього виробничого розпорядку. Медичну довідку, зазвичай, необхідно подавати з третього дня. Однак роботодавець має право вимагати медичну довідку з першого дня. Медична довідка має лише зазначати вашу непрацездатність. Роботодавець не має права вимагати дані про діагноз.

  Важливо, щоб лікар точно зазначив, скільки часу вам дозволено працювати, особливо коли йдеться про неповний робочий день.

  Хвороба або нещасний випадок під час відпустки: негайно сповістіть про це свого роботодавця. Ви не повинні оформлювати відпустку на дні непрацездатності, підтверджені медичною довідкою.

  Продовження виплати заробітної плати під час неможливості працювати

  Закон передбачає право на отримання заробітної плати в разі неможливості працювати за відсутності вини у таких випадках:

  • невихід на роботу під час вагітності;
  • хвороба;
  • нещасний випадок;
  • виконання обов’язків на державній посаді;
  • виконання обов’язків, передбачених законом (наприклад, військова служба).

  Роботодавець зобов’язаний виплачувати 100 % заробітної плати працівникам, які не можуть працювати протягом певного часу. Тривалість продовження виплати заробітної плати залежить від стажу. Мінімальний строк становить 3 тижні. Після цього строку вирішальними є тривалість трудових відносин та особливі обставини. Залежно від кантону застосовуються різні ступені (дізнайтеся в Unia, який ступінь чинний для вас). За наявності договору GAV він часто містить положення про тривалість продовження виплати заробітної плати.

  Право на вимогу короткострокової відпустки для догляду за близькими членами родини

  За пред’явленням медичної довідки працівники мають право на оплачувану роботодавцем відпустку на період, необхідний для догляду за близькими членами родини, які мають проблеми зі здоров’ям (батьки, діти, брати та сестри), подружжям чи партнером (не менше 5 років спільного проживання). Однак оплачувана відпустка становить щонайбільше 3 дні для одного випадку і щонайбільше 10 днів на рік.

  У разі догляду за дітьми відпустка принципово не обмежується 10 днями на рік. Однак заробітна плата має виплачуватися лише під час більш тривалої відпустки з догляду, якщо право на продовження виплати заробітної плати в поточному році має законну підставу (див. «Продовження виплати заробітної плати під час неможливості працювати»).

  Право на відпустку з догляду за дітьми, здоров’я яких сильно погіршилося внаслідок нещасного випадку чи хвороби

  Батьки, які мають самостійний заробіток, можуть взяти відпустку на 14 тижнів, якщо їм потрібно доглядати тяжкохвору дитину. Якщо обоє батьків працюють, кожен із них може оформити відпустку на 7 тижнів, при цьому вони можуть домовитися про інший розподіл. Вони повинні негайно сповістити роботодавця про те, як саме буде оформлятися відпустка. Відпустка може оформлятися одразу на весь строк чи по днях. Відпусткою потрібно скористатися протягом рамкового періоду 18 місяців, який починається з дати першої добової виплати. Під час відпустки існує право вимагати компенсацію втрати заробітку; вона становить 80 % від заробітної плати, однак не більше 169 швейцарських франків на день відповідно до положення про компенсацію втрати заробітку. Під час відпустки з догляду право на стандартну відпустку зберігається, а сама стандартна відпустка не скорочується. Після закінчення випробувального строку не дозволяється розривати трудові відносини під час відпустки з догляду, але не пізніше ніж протягом 6 місяців з початку рамкового періоду.

  Проконсультуйтеся в Unia щодо дотримання умов під час відпустки з догляду.

  Охорона здоров’я під час вагітності

  Роботодавець зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів для охорони здоров’я працівників. Зокрема він зобов’язаний надавати захист вагітним жінкам і жінкам, які годують грудьми, від небезпек на робочому місці. Якщо вагітна працівниця має виконувати небезпечну або важку роботу, роботодавець зобов’язаний оцінити ризики. Якщо така оцінка показує, що робота є надто небезпечною для вагітної жінки чи жінки, яка годує грудьми, роботодавець повинен надати їй рівноцінну та безпечну роботу або звільнити й виплатити 80 % її заробітної плати.

  Страховка на оплату днів непрацездатності

  За колективним трудовим договором багато роботодавців зобов’язані оформляти страховку на оплату днів непрацездатності. Щоб працівники отримували заробітну плату навіть протягом тривалої непрацездатності (зазвичай, 80 % заробітної плати), роботодавці можуть добровільно оформлювати страховку на оплату днів непрацездатності.

  Щонайменше половину страхової премії має сплачувати роботодавець. У разі непрацездатності право на виплати страхового відшкодування триває до моменту відновлення працездатності (максимум 720 чи 730 днів протягом 900 днів без перерви).

  Щоб дізнатися, які норми діють у вашій компанії, перевірте свій трудовий договір та відповідні положення.

• Розірвання трудового договору

  Якщо в договорі не зазначено інше, перший місяць трудових відносин є випробувальним строком. Він може бути подовженим до 3 місяців. Під час випробувального строку трудові відносини можуть розриватися в будь-який час із попередженням за 7 днів.

  Повідомлення про розірвання може бути усним, якщо в трудовому договорі не зазначено інше. Проте з міркувань надання доказів краще надіслати повідомлення рекомендованим листом. У разі передачі повідомлення про розірвання особисто вимагайте письмове підтвердження.

  Розірвання договору набирає чинності, лише коли повідомлення про це отримує роботодавець. Тому повідомлення про розірвання необхідно надсилати завчасно, щоб роботодавець отримав його не пізніше останнього дня місяця.

  Терміни для розірвання договору

  Переконайтеся, що узгоджений в трудовому договорі термін для розірвання трудових відносин дотримано. У разі відсутності письмового трудового договору і неможливості застосування GAV термін для розірвання регулюється Зобов’язальним правом (OR). Воно визначає зазначені далі терміни.

  • 7 календарних днів протягом випробувального строку (у кінці будь-якого дня).
  • 1 місяць протягом першого року службового стажу (наприкінці місяця).
  • 2 місяці з 2-го до 9-го року службового стажу (наприкінці місяця).
  • 3 місяці починаючи з 10-го року службового стажу (наприкінці місяця).
  • Строкові трудові договори закінчуються за своїм строком. У разі строкових трудових відносин їхнє розірвання до закінчення встановленого строку договору неможливе за винятком випадків, коли договір це передбачає або існують важливі підстави відповідно до ст. 337 OR.

  Розірвання договору під час втрати працездатності

  У Зобов’язальному праві (ст. 336с) визначені ситуації, коли розірвання договору роботодавцем є недопустимим. Під заборону підпадають зазначені далі періоди (діє так званий заборонний строк).

  • З першого дня вагітності до 16-го тижня після народження дитини.
  • Під час непрацездатності за відсутності вини внаслідок хвороби чи нещасного випадку. Протягом першого року службового стажу заборонний строк складає 30 днів, з 2-го по 5-й рік службового стажу — 90 днів, з 6-го року службового стажу — 180 днів.
  • Під час обов’язкової військової служби, служби в громадській обороні або цивільної служби.
  • Під час відпустки з догляду за тяжкохворими дітьми діє заборона необґрунтованого звільнення, протягом щонайбільше 6 місяців після дня, заявленого першим у заяві на отримання добових виплат.

  Протягом цього періоду працівники можуть повідомляти про розірвання договору.

• Довідка з місця колишньої роботи

  Право вимагати довідку з місця колишньої роботи існує принципово в будь-який час. Зазвичай, довідка видається при закінченні трудових відносин. Під час трудових відносин таку довідку працівники мають брати, якщо в них змінюється керівник. Її також можна вимагати, якщо ви переходите на іншу посаду в межах однієї компанії. Довідка має містити відомості про вид і тривалість трудових відносин, успіхи й поведінку. Довідки мають бути правдивими й складеними в доброзичливій формі.

• Робота у вихідні дні та в нічну зміну

  Робота в нічну зміну (з 23:00 до 6:00) і робота по неділях (з 23:00 суботи до 23:00 неділі) принципово заборонені. Однак нічна зміна й робота по неділях дозволяються за нагальної потреби (в обґрунтованих випадках). Якщо така робота тимчасова, ви отримуєте винагороду додатково до заробітної плати. Якщо така робота регулярна чи тривала, вона має компенсуватися доплатою.

• Понаднормові години й понаднормовий час

  Понаднормові години й понаднормовий час суттєво розрізняються. Поняття «понаднормові години» визначається й регулюється Зобов’язальним правом. Поняття «понаднормовий час» регулюється Законом про працю й відповідним положенням.

  Понаднормові години

  У разі перевищення визначеного в договорі нормованого робочого часу щонайбільше до позначки максимальної тривалості робочого часу на тиждень, що становить 45–50 годин залежно від галузі, йдеться про понаднормові години. Ви, як працівник, зобов’язані працювати понаднормові години, лише якщо:

  • це є необхідним;
  • це не вимагає від вас надмірних фізичних і психічних зусиль;
  • це є обґрунтованим;
  • зберігається баланс між роботою та відпочинком.

  Доплати за понаднормові години

  • Понаднормові години повинні оплачуватися в розмірі 25 % від заробітної плати.
  • Доплата може скасовуватися в письмовій формі.
  • Замість доплати понаднормові години роботи можуть також компенсувати відгулами щонайменше такої ж тривалості. Це питання працівник і роботодавець узгоджують разом.

  Понаднормовий час

  У разі, коли перевищується максимальна тижнева тривалість робочого часу, встановлена законом, йдеться про понаднормовий час. Не дозволяється перевищувати тривалість від 45 або 50 годин залежно від галузі.

  • Понаднормовий час не повинен складати більше 2 годин на день.
  • Загалом понаднормовий час протягом календарного року не повинен перевищувати 170 годин (при максимальній тривалості робочого часу 45 годин на тиждень) або 140 годин (при максимальній тривалості робочого часу 50 годин на тиждень).

  Якщо протягом певного строку ви не отримали компенсацію відгулами, ви повинні отримати відшкодування на суму щонайменше 25 % від заробітної плати.

  Учні

  Тривалість робочого часу щодня становить щонайбільше 9 годин і не може перевищувати 12 годин із перервами. Відвідування професійної школи вважається робочим часом.